-
1 slice
1. n1) скибочка; кусочок, шматочок2) (тонкий) шарfirst slice — гірн. перший шар
3) частина, частка4) совок (для каміна)5) лопатка; широкий ніж6) друк. ракельний ніж7) зріз (футбол)8) неправильний удар (гольф)2. v1) різати тонкими скибочками (шарами)2) розтинати (повітря)3) наносити рівним шаром; розмазувати4) тех. шурувати; зачищати5) спорт. зрізувати (м'яч)6) ділити на частини* * *I [slais] n1) скиба; скибочка; шар2) частина, частка3) совок ( для каміна)4) лопатка; широкий ніж; пoлiгp. ракельний ніж5) зріз (м'яча; футбол)II [slais] vslice ball — різаний м'яч ( футбол);; підрізаний м'яч ( теніс); неправильний удар ( гольф)
3) наносити рівним шаром, розмазувати4) cпeц. шурувати; зачищати5) cпopт. зрізати ( м'яч)6) cл. обрахувати, обдурити ( клієнта) -
2 kamikaze
I nкамікадзе, японський льотчик-смертникII aвластивий, характерний для камікадзе; самогубний -
3 kamikaze
I nкамікадзе, японський льотчик-смертникII aвластивий, характерний для камікадзе; самогубний -
4 абсолютне і відносне
АБСОЛЮТНЕ і ВІДНОСНЕ - категорії діалектики для позначення суперечливої єдності у речах двох моментів: 1) безумовного, самодетермінованого, самостійного, такого, що існує в речах як самих по собі, безвідносно щодо інших, і тому стійкого; 2) опосередкованого, обумовленого, релятивного, такого, що визначається іншими речами, існує у відношенні до них і має плинний, тимчасовий характер. В історії філософії абсолютне тлумачили як надісторичну, позачасову і нестворювану сутність, що виступала як єдино дійсна реальність (абсолютний дух, абсолютна ідея, абсолютна особистість, абсолютні принципи моралі тощо). На відміну від абсолютного, відносне розглядалося як умовне, тимчасове, що приховує незмінну і вічну абсолютну основу. У стародавній філософії абсолютне ототожнювалося також з досконалим, самодостатнім буттям, що існує природно (за Аристотелем, для вогню природно - здійматися вгору, для каміння - падати вниз). У Середні віки А. і В. протиставлялись одне одному як божественне і мирське, небесне і земне, вічне і скороминуще. Духовна першосутність розглядалася як єдина, всезагальна і безпочаткова. Термін "абсолютне" вперше застосували Мендельсон і Якобі для позначення "Бога". У філософії Спінози А. - "Природа". У користування цей термін ввів Шеллінг. Категорії абсолютності і відносності широко використовувалися як сутнісні характеристики простору і часу (Ньютон), етики (абсолютна етика Спенсера, етичний релятивізм Ніцше), істини (абсолютна і відносна істина у марксизмі), ідеалістичної філософії (абсолютний ідеалізм Гегеля і Бредлі). А. і В. - моменти одного й того самого. Перебільшення одного з них призводить до пізнавальної безвиході, як, наприклад, у суперечках представників концепцій автогенезу та ектогенезу у біології, інтерналізму та екстерналізму в методології наукового пізнання, ідей плюральності (див. плюралізм) і єдності світу в філософії. Відкидання абсолютного моменту зумовлює пізнавальний релятивізм, як наслідок - породжує суб'єктивізм, скептицизм, агностицизм та ірраціоналізм. Ігнорування моменту В. прирікає на догматизм і закостеніння думки, фактуалізм і позитивізм, превалювання аналізу над синтезом. Єдність А. і В. випливає з нерозривності розмежованості і зв'язків, перервного і неперервного, сутності і явища, речі і її властивостей. -
5 tickler
n1) утруднення; важке завдання; делікатне питання; скрутне становище2) різка людина3) розважальник4) чесальник5) догідник, підлесник6) різка, лозина7) пір'їна8) сталевий прут для каміна9) амер. пам'ятна книжка10) рад. анодна котушка зворотного зв'язку* * *n2) ускладнення, важке завдання; лоскітливе питання3) різка, лоза; перинка ( для лоскотання)4) aмep. пам'ятна книжка (тж. memory tickler)5) aвт. помпа, що підкачує,6) радіо анодна котушка зворотного зв'язку (тж. tickler coil) -
6 slice
I [slais] n1) скиба; скибочка; шар2) частина, частка3) совок ( для каміна)4) лопатка; широкий ніж; пoлiгp. ракельний ніж5) зріз (м'яча; футбол)II [slais] vslice ball — різаний м'яч ( футбол);; підрізаний м'яч ( теніс); неправильний удар ( гольф)
3) наносити рівним шаром, розмазувати4) cпeц. шурувати; зачищати5) cпopт. зрізати ( м'яч)6) cл. обрахувати, обдурити ( клієнта) -
7 камешек
камінець (-нця), камінчик (-ка), (диал.) кимляшок (-шка); специальнее: (попадающийся в глине) дудик (-ка), (в перстне) вічко, очко, (сапожный для приглаживания каблука) шварок (-рку). -шек для зажигалки - камінець (камінчик) до запальнички. -мешки -1) камінці (-ців), камінчики (-ків), (диал.) кимляшки (-ків), (соб.: гравий) рінь (-ни), ріння, жорства. [Камінчики найкращі я несу у себе в жмені (Крим.). Позабирали у руки кимляшки, та й давай кидати у людей (Новом. п.)];2) (детская игра) креймахи, крем'яхи (-хів), креймашки (-ків); (один такой камешек) креймах, крем'ях, креймашок (-шка). [Гуляєте в креймахи? (Звиног.)]. Бросать -шки, бросить -шек в чей огород - до чийого городу камінці шпурляти (шпурнути), закидати (закинути) до кого, водою бризкати (бризнути) на кого, пришити квітку кому.* * *уменьш.-ласк.каміне́ць, -нця́, камі́нчик -
8 stepping stone
камінь для переходу (через струмок, грязь); засіб для досягнення мети, поліпшення положення -
9 stepping stone
камінь для переходу (через струмок, грязь); засіб для досягнення мети, поліпшення положення -
10 curling stone
камінь ( прикріплений до ручки) для гри в керлінг -
11 curling stone
камінь ( прикріплений до ручки) для гри в керлінг -
12 stone
1. n1) каміньto break stones — розбивати каміння на щебінь; перен. тяжко працювати; заробляти важкою працею
2) камінь (матеріал)heart of stone — перен. кам'яне серце
3) коштовний камінь (тж precious stone)5) градина6) жорно, камінь (у млині)7) брусок8) мед. камінь; кам'яна хвороба9) фук. талер11) анат. яєчкоstone's cast, stone's throw — невелика відстань; відстань, на яку можна кинути камінь
to leave no stone unturned — зробити усе можливе; пустити в хід усе; докласти усіх зусиль
2. adjкам'янийS. Age — кам'яний вік
stone dust — гірн. інертний пил
stone fence — кам'яна огорожа; амер., розм. спиртний напій
stone jug — череп'яний глечик; розм. в'язниця
3. v1) побити каміннямto stone smb. to death — побити когось камінням до смерті
2) облицьовувати (мостити) каменем3) виймати кісточки (з фруктів)4) озлоблятиto stone smb.'s heart — озлобляти чиєсь серце
* * *I n1) каміньmeteoric stone — аероліт, кам'яний метеорит; гeoл. порода
6) градина7) жорно; брусок8) мeд. камінь; кам'яна хвороба9) пoлiгp. талер для спуску смуг друкованої форми10) ( pl бeз змiн) стоун, стон (= 14 фунтам)11) cпopт. камінь з ручкою для керлінга12) кісточка доміно; шашка; фішка ( в іграх)13) ясно-сірий або бежевий колірII a1) кам'яний2) керамічний; гончарний3) крайній, повний, переконанийIII v2) облицьовувати або мостити каменем3) виймати кісточки ( з плодів)4) точити, обточувати або шліфувати каменем -
13 камень
1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.* * *ка́мінь, -меня ( об отдельном куске) и собир. -менюка́мни — мн. ка́мені, -нів, собир. камі́ння
-
14 stone
I n1) каміньmeteoric stone — аероліт, кам'яний метеорит; гeoл. порода
6) градина7) жорно; брусок8) мeд. камінь; кам'яна хвороба9) пoлiгp. талер для спуску смуг друкованої форми10) ( pl бeз змiн) стоун, стон (= 14 фунтам)11) cпopт. камінь з ручкою для керлінга12) кісточка доміно; шашка; фішка ( в іграх)13) ясно-сірий або бежевий колірII a1) кам'яний2) керамічний; гончарний3) крайній, повний, переконанийIII v2) облицьовувати або мостити каменем3) виймати кісточки ( з плодів)4) точити, обточувати або шліфувати каменем -
15 mash
1. n1) сусло; пійло (для худоби)2) (картопляне) пюре; товчена картопля3) мішанина, суміш, каша4) тех. пульпа5) затор6) розм. захоплення; об'єкт захоплення7) заст. франт8) молот для подрібнення каміння2. v1) заварювати (чай)2) розминати; розчавлювати3) розм. зваблювати, принаджувати, захоплювати4) розбивати, дробити (каміння)* * *I n1) сусло2) c-г. мішанка, запарка3) пюре5) мішанина, каша6) cпeц. пульпа7) тex. заторII v1) заварювати ( соло окропом); дiaл. заварювати ( чай)2) розминати; плющити, обжимати3) перемішуватиIII n1) захоплення3) icт. чепурунIV vзахоплювати, зваблюватиV n VI vдробити, розбивати ( каміння) -
16 stone-axe
n1) іст. кам'яна сокира2) сокира для обтісування каміння* * *n -
17 rock
1. n1) скеля, бескид2) (the R.) Гібралтар3) амер. камінь, булижник4) гірська порода, скельова порода5) причина нещастя (невдачі, провалу)6) рок (льодяникова карамель)1) звич. pl амер., розм. гроші8) розм. брильянт, діамант9) розм. лід10) розм. безглузда помилка11) качання, гойдання, хитання, коливання12) прядкаrock cod — іхт. морський окунь
rock cork — гірська пробка, пробковий камінь
R. English — гібралтарський жаргон
rock milk — мін. гірське молоко
rock phosphate — мін. фосфорит
on the rocks — без копійки, у скрутному становищі, на мілині; з кубіками льоду (про напої); (сімейні) негаразди, тертя (у стосунках)
to run upon the rocks — а) зазнати аварії; б) збанкрутувати, розоритися
the R. of ages — рел. Христос
2. v2) трясти (ся)3) заколисувати4) прикро вражати, бентежити* * *I n1) скеля, стрімчак2) aмep. камінь, кругляк3) гірська порода; скельна порода4) причина нещастя, невдачі або провалу5) рокк ( льодяникова карамель)6) pl; aмep.; cл. гроші7) cл. брильянт, діамант8) шматочок льоду ( для напоїв)II nкачання, хитання, гойдання, коливання; тряскаIII v1) качати, хитати, гойдати, коливати; гойдатися, хитатися, коливатися2) трясти; трястися3) заколисувати4) розстроювати, спричиняти хвилювання; вразити, приголомшити5) гipн. промивати в лотку; промиватисяIV nрок (стиль музики е танцю; rock'n'roll)V a VI vвиконувати в стилі "рок" ( музику); танцювати під рок-музикуVII n; іст. -
18 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
19 burr
1. n1) гаркавість (при вимові звука'r')2) тех. задирка, рубчик (на металі); інструмент для зняття задирок3) бор4) точильний камінь; брусок5) клінкер6) трикутне долото7) жорновий камінь8) шум, гуркіт (машини тощо)9) астр. ореол (місяця, зірки)2. v фон.гаркавити; вимовляти гаркаво «г»* * *I n II n; тех.1) задирка, грат3) бор4) точильний камінь; брусок5) клінкерIII n; астр. IV = bur I V n -
20 о
I. или об и обо пред.1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!* * *I предл.; тж. об, обо1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, обII межд.1) о2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой
См. также в других словарях:
Кам-суйские народы — (дун шуйские народы) группа народов на юго востоке Китая, говорящих на кам суйских языках. Живут в основном на стыке провинций Хунань, Гуйчжоу и Гуанси Чжуанского АР, отдельные группы также на западе Гуандуна, северо востоке Юньнани, севере … Википедия
Кам-суйский народ — Кам суйские народы (дун шуйские народы) группа народов на юго востоке Китая, говорящих на кам суйских языках. Живут в основном на стыке провинций Хунань, Гуйчжоу и Гуанси Чжуанского АР, отдельные группы также на западе Гуандуна, северо востоке… … Википедия
Кам-Ега — Характеристика Длина 49 км Бассейн Карское море Водоток Устье Таут Ях · Местоположение 15 км по правому берегу Расположение … Википедия
Камёнко, Ясеньчик-Камёнко Валерий Генрих — (Kamionko), Ясеньчик Камёнко (Jasieńczyk Kamionko) Валерий Генрих титулярный еп. Абдеританский, апост. администратор Могилёвской архиепархии (1826–28; 1833–39); род. в 1766 в Белоруссии; ум. 26.08.1840, Могилёв (ныне Белоруссия). Происходил из… … Католическая энциклопедия
камін — (нім. < лат. відкрите вогнище) Кімнатна піч з широкою топкою, відгородженою решіткою, і прямим димоходом, що гріла приміщення відкритим полум ям (синонім коминок). Належним чином оздоблена грала важливу роль для створення парадного вигляду… … Архітектура і монументальне мистецтво
каміняк — няка, ч. Пр. Камінний горщик для кислого молока … Словник лемківскої говірки
КАМЁЛИ — Происхождение: от англ, camel верблюд судоподъемное сооружение, первоначально в виде 2 деревянных плоскодонных понтонов, которые подводили под корпус судна для проводки его по мелководным участкам рек или для буксировки поврежденного судна на… … Морской энциклопедический справочник
Кам или Хам — (Cham) псевдоним французского карикатуриста Амедея де Ное (Amédée de Noè, 1819 79). Сын пэра Франции, графа Ное, предназначенный для занятий в Политехнической школе, молодой Амедей обнаружил, однако, больше охоты к живописи, чем к науке, работал… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
камінь — одиниця ваги для зважування коштовних товарів … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
каміння кольорове — красиво забарвлені непрозорі та прозорі мінерали чи породи, які добре поліруються і використовуються для художньо декоративних виробів та облицювання … Гірничий енциклопедичний словник
кам'яна сіль — каменная соль, кухонная соль, поваренная соль halite, rock salt salmer Steinsalz 1) Те ж саме, що галіт. 2) Осадова г.п., складена майже повністю галітом, яка містить хлориди і сульфати натрію, калію, магнію і кальцію, броміди, йодиди, борати,… … Гірничий енциклопедичний словник